Запобігання та протидія домашньому насильству
03 грудня 2021 року в Високовакулівському ліцеї в рамках проведення акції 16 днів проти насильства був проведений правоосвітній захід під гаслом “Запобігання та протидія домашньому насильству” для учнівської молоді закладу. Участь у заході взяли: начальник відділу «Козельщинське бюро правової допомоги» Аліна Юрченко, Начальник Кременчуцького районного сектору N2 філії Державної установи"Центр пробації" в Полтавській області Наталія Сідаш та волонтер системи безоплатної правової допомоги, фахівець із соціальної роботи Комунальної установи «Центр соціального обслуговування, Юлія Колісніченко.
Під час заняття з дітьми говорили про правила поведінки в школі та поза її межами, наголосили на неухильному дотриманні внутрішньо шкільного розпорядку. Також під час заняття учням розповіли про різні форми насильства, в тому числі булінг, його види, прояви та наслідки та поінформували, що за вчинення булінгу передбачена адміністративна відповідальність. Підсумовуючи проведене заняття з дітьми було проведено вправу під назвою «Скажи “НІ», мета якої полягала в тому, щоб ситуативно показати дітям як себе потрібно вести в небезпечних ситуаціях. Протягом листопада- грудня цього року вказаними працівниками проведено також ряд заходів у Бреусівському старостаті, у Центральній бібліотеці з тематики профілактики зчинення насильства та притягнення осіб, що зчинили насильство, до відповідальності.
Насильство у цьому світі скрізь – неповага до людей з інвалідністю,хамство владних структур, цькування у дітей і агресія у дорослих. Наше суспільство, інформаційний простір, навіть національний фольклор просякнуті толерантністю до насильства. Якби кожен, хто з дитинства до сьогодні зазнавав насильства, начепив на одяг рожеву стрічку, а кожен, хто спричиняв насильницькі дії до когось – голубу, на вулиці було б повно людей з обома кольорами, і дуууже мало без стрічок. Це були б люди різних соціальних прошарків, майнового стану та рівнів виховання. Для всіх них спільне одне – ставлення до насильницьких дій. Коли ці люди переглядають програми на кшталт «Говорить Україна», вони жахаються, але у розмові про цю програму з приятелями говорять: « Я б отих горе- батьків(дітей, подруг, співмешканців, горілчаних друзів і т.п.) ПОВБИВАВ БИ.» От і все. Чуже життя, чужа безпека, чужі обставини нас не цікавлять – вони ж бо не вписуються у наш структурований світ, у наші уявлення про добро і зло. Дати запотиличника бешкетному підлітка – норма, а вкинути дружину у льох – злочин? Провчити чоловіка рефреном домашніх сварок – святе діло, а дитину ремінцем –не можна? Агресія є наслідком якихось власних переживань, і дуже важливо отримати допомогу фахівців. Тому при роботі із кривдниками вельми важливо розпочати із того, що КОЖНА людина має свою історію, має право на розуміння та підтримку; і кожна за свою історію відповідальна сама, а правити чужу поведінку ми будемо вправі тоді, коли самі станемо ідеальними. Людина отримає розуміння витоків власної агресії та хоча б розпочне роботу над тим, щоб стримувати її - світ навколо нас стане кращим у рази.
